Альтруїзм - моральний принцип, який виражається у спів¬чутті до інших людей, безкорисливому служінні їм, готовності до самозречення в ім'я їхнього блага і щастя.
Ввічливість - елементарна вимога етикету; вона включає: уважність, зовнішній вияв доброзичливості до всіх, готовності надати послугу кожному, хто в ній має потребу, делікатність, такт.
Витримка - моральна якість, що знаходить вияв в умінні людини підпорядкувати свої дії досягненню поставленої мети, здатності долати труднощі, здійснювати контроль над своїми почуттями, гамувати роздратування, песимістичні або авантю¬ристичні настрої.
Віроломство - навмисне порушення вірності обіцянці, угоді, обов'язку, що випливають із взаємостосунків солідарності, дружби, любові; наклеп; клятвопорушення.
Гріх - провина людини перед Богом внаслідок порушення нею Божих заповідей.
Грубість - неповага до людей, що виявляється у неуважності до чужих інтересів і запитів, нав'язуванні іншим людям своєї волі, невмінні стримати своє роздратування, зневазі до людської гідності, лихослів'ї, хуліганських діях.
Гуманізм - принцип світогляду, в основі якого лежить переконання в безмежності можливостей людини і їі здатності до вдосконалення, вимога свободи і захисту гідності особистості, ідея про право людини на щастя.
Доброзичливість - відчуття задоволення по відношенню до щастя, благополуччя, успіху інших людей.
Заздрість - вороже відчуття досади по відношенню до щастя, благополуччя, успіху, матеріальної, культурної, моральної пе¬реваги іншої особи.
Зарозумілість - зневажливе ставлення до інших людей, пов'язане із самолюбством, перебільшенням своїх власних яко¬стей і заслуг.
Зловтіха - моральна якість особистості, що виявляється у відчутті насолоди, яку вона переживає, спостерігаючи за неща¬стям іншої особи.
Золоте правило - одна з найдавніших загальнолюдських моральних вимог, її найпоширеніше формулювання: «Не роби іншому того, чого собі не бажаєш» .
Любов - інтимне глибоке почуття, що може бути спрямоване на іншу особистість (кохання), людську спільноту або ідею і характеризується найвищою емоційно-духовною напруженістю.
Малодушність - моральна якість, що характеризує слабкість волі особистості; виражається в нездатності людини відстояти і втілити в життя ті моральні принципи, в які вона вірить, через побоювання за особисті інтереси.
Милосердя - жаліслива і діяльна любов, що виражається в готовності допомагати кожному нужденному і поширюється на всіх людей і все живе.
Міщаиство - спосіб життя і мислення, якому властиві об¬меженість життєвих ідеалів вузько особистими інтересами, вияв боягузтва і пристосуванства в політичному відношенні, свтен¬ництва в моралі, вульгарності у смаках.
Моральна культура - ступінь оволодіння особистістю мо¬ральним досвідом людства, дотримання у поведінці моральних норм і принципів, готовність до ,постійного самовдосконалення.
Мужність - моральна якість, що втілюється в твердості характеру, вірності ідеалу і самому собі при такому зіткненні з несправедливістю, яка загрожує життю людини, її благопо¬луччю.
Нігілізм моральний - заперечення спільних для всіх мо¬ральних норм, принципів та ідеалів, невизнання будь-яких ав¬торитетів.
Обов'язок - відповідальність людини перед суспільством, Батьківщиною, конкретною людиною, світом природи, що вип¬ливає з моральних норм.
Оптимізм - погляд на історичний розвиток, згідно з яки. завжди існує можливість наблизити діяльність до ідеалу добра, переконання в його перемозі над злом, а справедливості над несправедливістю, в здатності людини до соціального розвитку і морального вдосконалення.
Песимізм - погляд, згідно з яким у світі переважає зло, людина приречена на страждання і майбутнє не обіцяє їй нічого хорошого.
Покаяиня - один з механізмів морального вдосконаленн. особистості; має місце тоді, коли індивід щиро шкодує, що він вчинив недобре, дає собі обіцянку так більше не чинити і накладає на себе покарання, щоб відновити порушений баланс справедливості.
Самозреченість - добровільне принесення в жертву власних інтересів, а інколи і життя заради інтересів інших людей, досягнення спільної мети в ім’я дорогих для особистості ідеалів.
Совість - якість, що характеризує здатність особистості Здійснювати моральний самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їхнього виконання і здійснювати самооцінку здійснюваних вчинків. Наявність со¬вісті свідчить про вкоріненість моралі в особистості, її духовну глибину.
Співчуття - відношення до іншої людини, що ґрунтується ва визнанні законності ЇЇ потреб та інтересів; виражається в розумінні почуттів і думок іншої людини, наданні моральної підтримки її прагненням і готовності сприяти Їх здійсненню.
Стоїцизм - це етика обов'язку, згідно з якою людина по¬винна творити добро, бути добродійною. Стоїк готовий до будь-якого повороту подій, ніколи не втрачає самовладання і готовий навіть загинути під руїнами світу, бо переконаний, що космосом керує розум.
Філантропія - специфічна форма гуманізму; сукупність мо¬ральних уявлень і дій, спрямованих на надання допомоги знедоленим - убогим, калікам, хворим та іншим особам, що зазнали життєвої катастрофи.
